Міжнародний день танцю.

29 квітня весь танцювальний світ відзначає своє професійне свято – свято краси, грації та віртуозності.
Танець – невід’ємна частина будь-якої культури. Він є джерелом натхнення для художників, дизайнерів, скульпторів та режисерів театру і кіно.

Танець існував та існує в культурних традиціях всього людства й людських спільнот. За довгу історію людства танець змінювався, відображаючи культурний розвиток. Спочатку люди намагалися таким чином спілкуватися з божествами. У танці виражалися молитви про гарне полювання, про багаті врожаї. Рухи під музику несли особливий сенс, таємничий і сакральний.

Йшли роки, і людська культура розділилася на сакральну і світську. Священна функція танцю відійшла на другий план, в цій галузі стали панувати співи та музика. А танець перейшов у світську частину культури. Бал, маскарад або карнавал – всі ці заходи обов’язково супроводжувалися танцями.

Існує дуже багато видів і форм танцю. Танець – це життя. Це почуття і емоції. Зокрема, це розповідь тілом. Розповідь про кохання та ненависть, про щастя та розпач, про зустріч та розлуку. Не треба слів, щоб зрозуміти про що двоє танцюють. Рухи та емоції показують значно більше, ніж ми чуємо, значно більше, ніж ми звикли розуміти.

Міжнародний день танцю відзначається з 1982 року за рішенням ЮНЕСКО в день народження французького балетмейстера Жана Жоржа Новера, реформатора та теоретика хореографічного мистецтва, який увійшов в історію як «батько сучасного балету». В цей день прийнято вшановувати всіх, хто пов’язаний з мистецтвом танцю. Причому, мова йде не тільки про хореографів та артистів класичного балету, але і про сучасні танцювальні колективи.

День танцю покликаний об’єднати всі напрямки танцю, звернути увагу на його здібності об’єднувати людей заради дружби і миру, дозволяючи говорити однією мовою – мовою танцю.