АПОСТОЛИ РІДНОЇ МОВИ (24 травня - день слов'янської писемності і культури)

АПОСТОЛИ РІДНОЇ МОВИ (24 травня - день слов'янської писемності і культури)

Щорічно 24 травня всі слов’янські країни вшановують пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія. 

Понад 11 століть тому православні ченці, брати Кирило та Мефодій, створили слов'янський алфавіт, який отримав назву «кирилиця» за ім’ям молодшого брата Кирила.

В основу слов'янської абетки було покладено грецьку.

"Кирилиця (особливо в її первинному варіанті) – це по суті є грецька абетка лише доповнена низкою нових знаків" (М. Брайчевський).  Для передачі звуків, що були в ужитку слов'ян, її довелося значно змінити. Працюючи над створенням абетки, Кирило одночасно почав перекладати з грецької мови на слов'янську Апостол і Євангеліє, богослужбові книги.

Це надзвичайно сприяло виникненню і розвитку слов'янської літературної мови і написанню книг.

Передумови виникнення літератури в нашій країні сформувалися у середині ІХ ст., близько 862 року. Саме тоді була створена писемність, активно розвивались листування та ділова документація. Цьому також сприяло і прийняття у 988 році християнства. 

Здобутки рівноапостольних Кирила і Мефодія стали тим культурним підґрунтям, з якого поширилося християнство.

Вшанування пам’яті засновників слов’янської писемності й літератури має давню традицію: у Чехії свято на честь Кирила й Мефодія почали відзначати в 1349 році, у Болгарії – в 1851.

В Україні ім'я Кирила і Мефодія мала перша українська політична організація в Києві – Кирило-Мефодіївське братство (1845–1846), а відзначають свято на державному рівні з 2004 року.

Утверджуймо імідж високоосвіченої української нації та плекаймо неоціненний скарб – нашу  мову. Адже лише любов до власної історії, примноження культурної спадщини свого народу є основами морального та духовного розвитку суспільства.