Люблю книги, читаючи які, не відключаєш сіру речовину і забуваєш про зміст, ледь перегорнувши останню сторінку. Саме така книга трапилась мені зовсім випадково,обрала її по назві, гадаючи, що просто відпочину,Ну і напис "Бестселер" мене ще ніколи не розчаровував. Мабуть везіння. Еліс Гофман "Шлюб протилежностей". Можна було б з натяжкою назвати цей роман біографічним, якби не було маса вигаданих персонажів та подій ,які закручують сюжет, створюючи інтригу, яка тримає твою увагу впродовж читання . Головні герої- відомий французький художник - імпресіоніст Каміль Піссарро і його матір- персонаж, оповідь від імені якого ведеться в першій частині роману, її велике кохання, що зробило її та коханого паріями в єврейській громаді карибського острова Сент-Томас, і через багато років вона так само, як і її одноплемінники не сприйме і не благословить нерівний, на її думку, шлюб свого знаменито вже сина. Книга спонукала мене відкрити альбоми з репродукціями Піссарро, спочатку в інтернеті, а потім і в фонді своєї бібліотеки, подивитися на ці роботи іншими очима,порівнювати прочитане з побаченим. Читати і відкривати для себе щось нове чи малознайоме- це як у поета "красиве і корисне". Раджу.