День Соборності України

День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря, як велике державне свято – День Соборності України.

                       

 Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на волелюбному зібрані було урочисто проголошено злуку Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки.

Бібліотекар та директор будинку культури села Хорлупи провели тематичну годну : Нездоланна сила єдності народу», приурочену дню Соборності українських земель.

Тобі, Україно, мій мужній народе,

Складаю я пісню святої свободи.

Усі мої сили і душу широку

Й життя я віддам до останнього кроку,

Аби ти щаслива була, Україно -

 Моя Батьківщино!

Велична і свята, моя ти Україно,

Лише тобі карать нас і судить

Нам берегти тебе, Соборну і єдину

І нам твою історію творить!

Ми вірим в майбутнє твоє, Україно!

Говорять сьогодні дорослі й малі

Бо ти в нас – найкраща, бо ти в нас єдина,

Немає такої, як ти ,на землі.

                                           

У всiх людей одна святиня.

Куди не глянь, де не спитай,

Рiднiше їм своя пустиня,

Аніж земний в пустинi рай,

Їм красить все їх рiдний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батькiвщини.

   Молюсь за тебе, Україно,

Молюсь за тебе кожен час,

Бо ти у нас одна-єдина,-

Писав в своїх віршах Тарас

«Молюсь, - казав він,- щоб у тебе

Не було між людьми війни

Щоб завжди було чисте небо

На нашій стомленій землі».

Щоб завше у садку смерека

Весняним квітом під вікном цвіла

І прилітали з вирію лелеки,

Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!

 Благослови і вознеси

Болючу правду України,

Що йде від чистої роси,

Що йде від чистої сльози —

Не тільки смуток і руїни.

...І незнищенність України,

Народе рідний, вознеси!

                                            Фото на згадку