День 22 січня 1919 року
ввійшов до національного календаря, як велике державне свято – День Соборності
України.
Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на волелюбному зібрані було урочисто проголошено злуку Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки.
Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на волелюбному зібрані було урочисто проголошено злуку Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки.
Бібліотекар та директор
будинку культури села Хорлупи провели тематичну годну : Нездоланна сила єдності
народу», приурочену дню Соборності українських земель.
Тобі, Україно, мій мужній
народе,
Складаю я пісню святої
свободи.
Усі мої сили і душу широку
Й життя я віддам до
останнього кроку,
Аби ти щаслива була, Україно
-
Моя Батьківщино!
Велична і свята, моя ти
Україно,
Лише тобі карать нас і судить
Нам берегти тебе, Соборну і
єдину
І нам твою історію творить!
Ми вірим в майбутнє твоє,
Україно!
Говорять сьогодні дорослі й
малі
Бо ти в нас – найкраща, бо ти
в нас єдина,
Немає такої, як ти ,на землі.
У всiх людей одна святиня.
Куди не глянь, де не спитай,
Рiднiше їм своя пустиня,
Аніж земний в пустинi рай,
Їм красить все їх рiдний
край.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, без Батькiвщини.
Молюсь за тебе, Україно,
Молюсь за тебе кожен час,
Бо ти у нас одна-єдина,-
Писав в своїх віршах Тарас
«Молюсь, - казав він,- щоб у
тебе
Не було між людьми війни
Щоб завжди було чисте небо
На нашій стомленій землі».
Щоб завше у садку смерека
Весняним квітом під вікном цвіла
І прилітали з вирію лелеки,
Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!
Благослови і вознеси
Болючу правду України,
Що йде від чистої роси,
Що йде від чистої сльози —
Не тільки смуток і руїни.
...І незнищенність України,
Народе рідний, вознеси!
Фото на згадку
Немає коментарів:
Дописати коментар