Знакові книги букерівських лауреатів, перекладені українською
Букерівська премія – одна з найпрестижніших літературних нагород у світі, яка вже понад пів століття щорічно вручається у Великій Британії за найкращий англомовний роман. Пропонуємо добірку найцікавіших романів букерівських лауреатів, які можна прочитати в українському перекладі.
«Лінкольн у бардо» – одна з найхимерніших книг-лауреатів за всю історію існування Букерівської премії. Її автор, Джордж Сондерс, у 2017 році став другим американцем, якому вдалося здобути цю літературну нагороду.
Роман, написаний у жанрі трансреалізму, розповідає про молодшого сина президента США Абрагама Лінкольна. Душа хлопчика потрапляє у бардо – пограниччя між життям і смертю. Там він зустрічає багатьох інших людей, які застрягли в цьому чистилищі, бо не усвідомили власної смерті. Хаос їхніх голосів поєднується з фрагментами реальних і вигаданих історичних документів, разом утворюючи по-справжньому інтелектуальний та емоційно складний твір.
Це однозначно не той роман, який хочеться радити всім і кожному. Проте чудернацький, химерний, незвичний за своєю суттю, експериментальний за своєю формою «Лінкольн у бардо», безсумнівно, належить до особливих книг, після прочитання яких відчуваєш катарсис.
Літературний дебют індійської письменниці Арундаті Рой був відзначений Букерівською премією 1997 року. «Бог дрібниць» – це зворушлива, колоритна і глибока книга про сучасну Індію, далеку від стереотипів Західного світу. В її основі – розповідь про жінку, яка наважилася порушити «закони, що визначали кого треба любити і як». Трагічна історія забороненого кохання розгортається на строкатому тлі зіткнення релігій та ідеологій.
Другий роман авторки, написаний через двадцять років після «Бога Дрібниць» – «Міністерство граничного щастя» – також не залишився непоміченим. Він увійшов до довгого списку Букерівської премії 2017 року. Український переклад цієї книги з’явився минулого року, а сама Арундаті Рой була почесною гостею 26 Book Forum у Львові. На вересень цього року запланований вихід нової книги Рой «Freedom. Fascism. Fiction».
Букерівська премія часто сприймається як репетиція Нобелівської. Це твердження цілком справедливе щодо Кадзуо Ішіґуро, який став володарем Букера 1989 року, а вже у 2017 році здобув найвпливовішу літературну нагороду світу.
«Залишок дня» – роман про «ідеального дворецького», що залишається незворушним навіть у найабсурдніших ситуаціях. Стівенс вирушає в шестиденну мандрівку Англією та власною пам’яттю. Згадуючи минулі часи, він усвідомлює, що бажання все контролювати, зокрема і власні емоції, не дозволило йому жити повним життям. Стівенс відмовився від усього заради того, щоб стати великим дворецьким.
Твір, написаний автором японського походження, був визнаний «одним із найбільш британських романів ХХ століття». Це й не дивно, адже Кадзуо Ішіґуро – письменник двох культур. Можливо, саме змішана ідентичність зробила голос Ішіґуро унікальним, а його прозу – тонкою, психологічною та метафізичною матрицею.
«Сліпий убивця» (Марґарет Етвуд)
Широкому колу читачів Марґарет Етвуд відома як авторка антиутопії «Оповідь служниці», покладеної в основу однойменного серіалу. Проте міжнародне визнання ця канадська письменниця здобула ще 2000 року, коли отримала Букера за «перший великий роман нового століття».
«Сліпий убивця» насамперед привертає увагу завдяки незвичайній манері оповіді. Етвуд вдалося поєднати в одному романі відразу три різножанрові твори, які химерно переплітаються, утворюючи своєрідний калейдоскоп з кривих дзеркал. До речі, Марґарет Етвуд п’ять разів потрапляла до короткого списку Букера, а 2019 року вона вдруге здобула перемогу, ставши найстаршою лауреаткою за всю історію існування премії. Письменниця отримала нагороду за твір «Заповіти», який є продовженням бестселера «Оповідь служниці».
«Світила» (Елінор Каттон)
Ще однією рекордсменкою Букерівської премії по праву вважається новозеландська письменниця Елінор Каттон, якій на момент вручення винагороди виповнилося всього 28 років. До того ж у 2013 році «Світила» стали найбільшим за обсягом твором серед усіх романів-лауреатів Букера.
Історичним тлом цього детективу, майстерно написаного у вікторіанському стилі, стала епоха «золотої лихоманки» у Новій Зеландії. У невеличкому містечку Гокітика знаходять тіло одного з місцевих жителів, вбитого за таємничих обставин. Причетними до справи виявляються 12 осіб, на перший погляд ніяк не пов’язаних між собою. Це різношерсте товариство збирається в готельному номері, щоб докопатися до істини.
Основою внутрішньої структури та водночас своєрідною «родзинкою» книги є поєднання астрономії з астрологією. Усі персонажі відповідають певним небесним тілам. Основні події зображені на малюнках астрологічних карт, розміщених на початку кожного розділу. Ці картини зоряного неба авторка змоделювала за допомогою програм планетаріїв. Завдяки тому, що темп оповіді прискорюється з кожним розділом, а кожна наступна частина удвічі коротша за попередню, 800-сторінковий роман читається на одному подиху.
