Зазирнути у майбутнє чи виправити помилку у минулому — бажання, які час від часу виринають у думках. І поки вчені досі скептично ставляться до подорожей у часі, у художніх книжках вже можна про це прочитати. «Читомо» підготувало відповідну добірку.
Серед книжок немає історій про «день бабака» — коли персонаж змушений раз-по-раз проживати один і той самий проміжок часу: годину, день або життя. Немає тут і «потраплянців» — коли герой зі свого часу опиняється в іншій історичній епосі і змушений там жити. У цій добірці книжки про усвідомлені та вільні можливості мандрувати крізь віки.
Айзек Азімов «Кінець вічності»
— Київ: Дніпро, 1990. — 768 с.
Технік Ендрю Харлан працює у Вічності — структурі, яка контролює Час та займається Змінами Реальності. Там працюють над тим, щоб вберегти людство від війн та соціальних проблем, типу наркоманії. Сам Харлан з 95-го сторіччя, база його перебування – 575-те, але якось у 482-му він зустрічає Нойс Ламбент. Незрозуміло чому, але розв’язання проблем Землі призупиняє космічну експансію людства. І Нойс змушує Харлана замислитися над цим взаємозв’язком. У пошуках відповідей Харлан вивчає історію створення Вічності та поступово закохується у Нойс. І в якийсь момент він розуміє, що Вічність та Нойс не можуть існувати разом, як не може існувати одночасно потяг до зірок і безпека людства. Харлан має зробити вибір.
Українською роман видавався 1990 року у видавництві «Дніпро» і з того часу не перевидавався.
Пол Андерсон «Патруль часу»
Цикл повістей та оповідань про Менса Еверарда, якого вербують у «Патруль часу». Це організація, яка стежить за тим, щоб хід історії був у незмінному стані. І це не так просто, адже «Патруль» має могутніх ворогів з майбутнього. Еверард мусить зробити так, щоб монгольська кіннота загубилася в Америці, допомогти колезі з Ордену Тамплієрів, знайти ключову точку, в якій змінилася історія. Адже у Нью-Йорку 1960-го року досі користуються паровими рушіями та й місто вже сотні років розташоване у кельтській державі. Еверард знає, що заради збереження історії Патруль йде на будь-які жертви, але не може кинути друга, який застряг у Давній Персії.
Цикл «Патруль часу» готується до друку у «Видавництві Жупанського», вихід планувався у цьому році, але через карантинні заходи плани можуть змінитися.
Читайте також: Новелізації: на благенькій линві між кіно і літературою
Рей Бредбері «Гуркіт грому»
Саме завдяки цьому оповіданню нам знайома фраза «ефект метелика» — невелика подія, яка докорінно змінює перебіг історії. В оповіданні йдеться про туристів, які подорожують у часі, коли ще живуть динозавр, і єдине, про що їх просять — не сходити зі шляху. Але, звісно, відбувається саме так.
Оповідання можна прочитати у двох збірках, що виходили у «Навчальній книзі — Богдан»: «Все літо наче день один. Том 1» та «Ніч перед кінцем світу».
Джерард Вей «Академія «Парасоля»
— Київ: Рідна мова, 2019. — 184 с.
Єдиний комікс у цій добірці оповідає про названих братів та сестер, які народилися в один день від матерів, які ще за день до того не були вагітними. Семеро таких дітей незабаром опинилися на вихованні в ексцентричного Реджинальда Гарґрівса, а згодом проявили надзвичайні здібності. Команда дітей розпалася. Зустрілися вони вже дорослими, коли помер названий батько.
Карколомну і драйвову історію Вея підтримує яскравий малюнок Габріеля Ба. А, власне, подорожі у часі є складовою частиною тих негараздів, які мають скластися у Кінець Світу, від якого і має, врешті, врятувати Академія «Парасоля».
Більше про Номера П’ять, якій міг подорожувати у часі та таємну організацію, що контролює час, Вей розповідає у другому томі «Академія “Парасоля”: Даллас». Але вже зараз можна прочитати спін-офф «Гейзел і Ча-Ча рятують Різдво», що оповідає якраз про дивакуватих агентів таємної організації. Українською комікси вийшли у видавництві «Рідна мова», а за їх мотивами Netflix відзняв однойменний серіал.
Купити книжку.
Читайте також: Комікс – це мистецтво. Хтось сумнівається?
Керстін Ґір «Таймлесс. Трилогія дорогоцінних каменів»
Ґвендолін Шеферд завжди знала, що її кузина Шарлотта, яка народилася в один день із нею, має подорожувати у часі. Кузина готувалася до цих подорожей разом з майбутнім напарником Ґідеоном, вивчала мови та етикет різних епох. Але раптом виявилося, що насправді талант до переміщення в часі дістався Ґвендолін. І тепер вона має розібратися із пророцтвом щодо неї, зрозуміти, чого насправді хоче організація «Коло Дванадцяти» і якось співіснувати з красунчиком Ґідеоном, який одночасно дратує її і приваблює.
В цій серії увага більше зосереджена на відчуттях самої Ґвендолін, аніж на змалюванні різних історичних епох, але любовна лінія не заважає детективній, яка через парадокси часу має чимало несподіванок.
Трилогія вийшла у «Видавничому домі “Школа”» і екранізована у трьох фільмах у Німеччині.
Купити книжку.
Гаррі Гаррісон «Сталевий щур рятує світ»
Третя за часом написання і шоста за хронологією цикла історія про міжпланетного авантюриста і професійного крадія Джима ДіГріза на прізвисько «Сталевий щур». У попередніх частинах Джимові зробили пропозицію, від якої неможливо відмовитися: вступити до лав Спеціального Корпусу, який підтримує порядок у Галактиці. Проте зараз Корпус під ударом — його намагаються знищити змінивши історію. У пошуках нападників ДіГріз зі свого віддаленого майбутнього відвідує Землю трьох епох: Нью-Йорк 1975-го, захоплений Наполеоном Лондон 1808-го та час за кілька днів до Кінця Світу.
Гаррісон не зраджує своєму фірмовому для цієї серії авантюрно-іронічному стилю, де головне, — як його герой буде виплутуватися зі складних обставин. Цикл про «Сталевого щура» почав виходити у видавництві «Клуб Сімейного Дозвілля», але ця історія ще не перекладена українською.
Йон Колфер «Артеміс Фаул. Парадокс часу»
— Харків: Ранок, 2018. — 448 с.
Шоста книжка пригод юного генія-злочинця Артеміса Фаула оповідає про його спробу знайти ліки для своєї матері. Але виявляється, що це вже неможливо: сім років тому сам Артеміс посприяв знищенню останнього лемура-сіфакі, з мозкової рідини якого можна добути потрібний елемент. Артеміс та Холлі Шорт відправляються у минуле, аби запобігти знищенню лемура. Проте зараз перед Артемісом завдання стоїть вкрай важке, адже йому доведеться протистояти найхитрішому противнику — самому собі.
Ця та інші історії про Артеміса Фаула вийшли друком у видавництві «Ранок».
Купити книжку.
Фріц Лейбер «Безмежний час»
Роман, яким Лейбер започаткував свій цикл «Війна змін». Полем битви між фракціями «Павуків» та «Змій» є сам час: мільярди років історії, Земля та інші планети. Але Лейбер до історії безкінечної і безмежної війни підходить інакше — показує долі кількох солдат, які проходять реабілітацію у Місці, яке не підвладне змінам. Їх розважають Комедіанти, а самі солдати з різних епох — римський легіонер, амазонка, колишній комендант рейхсміста Чикаго, істоти з інших планет. Камерна історія, що більше притаманна п’єсі, дозволила Лейберу показати думки тих, хто ось-ось має зіткнутися із вибухом атомної бомби у Місці, де війни ніби немає. Українською роман не перекладався.
Одрі Ніффенеґґер «Дружина мандрівника у часі»
— Харків: КСД, 2016. — 592 с.
У Генрі рідкісне захворювання — він здатний мандрувати у часі. У якийсь момент свого нелінійного життя він може переміститися у інший час, і прожити в ньому день, або кілька років. Клер знає його з дитинства. Коли вона побачила незнайомця, який час від часу з’являвся біля неї, і, коли Генрі зустрів її вперше у своїй лінії, Клер вже була в нього закохана. Хоча вона і не здогадувалася, що він доклав неабияких зусиль, щоб було саме так. Їхнє життя доволі дивне, адже Генрі може зникнути на невизначений час, мандрувати у часі, де він може зустріти себе із різних часів або їхню з Клер дорослу вже доньку. Одного разу він дізнається і про день, коли помре.
Цей роман цікавить не стільки сюжетними поворотами, скільки спробою змалювати психологію двох людей, яких доля поставила у такі дивні обставини. Українською книжка вийшла у видавництві «Клуб Сімейного Дозвілля».
Майкл Свонвік «Кості землі»
Палеонтологи XXI сторіччя зненацька отримують свіжу голову динозавра. Згодом це перестає бути дивиною, адже людство отримує можливість зазирнути у мезозойську еру і побачити її величних мешканців на власні очі.
Ця історія дещо нагадує «Гуркіт грому», але Свонвік розвиває її далі з притаманним йому «брудним шармом». Людство починає використовувати давні часи на повну. Туди привозять туалетний папір, тампони, пластикові мішки, влаштовують оргії в одвічних лісах, полюють на динозаврів заради барбекю, викрадають тварин у зоопарки нашої доби. Власне, опису динозаврів Свонвік присвячує значно більше часу і симпатизує їм більше, ніж людству. Можливо, з точку зору сучасної науки його описи вже дещо застаріли, але ця лінія вийшла в нього найцікавішою. Українською роман не виходив.
Ніл Стівенсон, Ніколь Галланд «Зліт і падіння Д.О.Д.О.»
Ніл Стівенсон відомий як автор наукової фантастики, а Ніколь Галланд спеціалізується на історичних романах. Разом вони створили історію про Д.О.Д.О. — організацію, яка хоче змінити історію, щоб повернути у світ… магію. Вона зникла у 1851 році під час Лондонського всесвітнього ярмарку, коли була зроблена перша світлина, і герої вважають, що повернення магії посилить міжнародні позиції США.
Організація поступово стає все бюрократизованішою, автори показують численні звіти, впровадження стандартів, робочі чати, сленг співробітників Д.О.Д.О., які забезпечують подорожі до Константинополя XIII сторіччя, Америки XI та XVII сторіччя, вікторіанського Лондона та пригоди відьом й вікінгів у сьогоденні. А серед операцій, які проводить Д.О.Д.О., є експеримент з «скасуванням» часової лінії, в якій відбулася російська анексія Криму.
Українською роман не перекладався.
Герберт Веллс «Машина часу»
Класика з класики, роман, від якого починають відлік, коли говорять про переміщення у часі за допомогою технічного пристрою. Мандрівник переміщується у віддалене майбутнє, де бачить елоїв та морлоків — дві «раси», на які розділилося людство. Елої — нащадки колишньої еліти. Морлоки, що під землею обслуговують механізми, — нащадки робітників, і між ними точиться ворожнеча. Морлоки викрадають Машину в Мандрівника, і він з величезними складнощами отримує її назад, щоб відправитися ще далі у майбутнє Землі, яка вже помирає.
Цікаво, що Герберт Веллс не дав своєму Мандрівникові імені. Для екранізації 2002 року його правнук Саймон Веллс назвав героя Александром Хартдегеном. Роман перекладений українською, видавався у різних видавництвах.
Немає коментарів:
Дописати коментар