26 квітня… В пам’яті
українського народу це день чорнобильського лиха, болю, суму…
Чотири букви – ЧАЕС – стали
символом трагедії, яка доторкнулася до мільйонів людей, накрила їх крилом
безжалісної радіації.
На квітучий українській землі
з’явились пусті міста і села, мертвий ліс, в який не можна ходити, сади з
яблуками, насиченими радіоактивною отрутою, вода, яку не можна пити, і навіть
повітря стало ворогом.
Сьогодні , до 30-ї роковини
Чорнобильської аварії в бібліотеці села Хорлупи пройшов День інформації «30
років чорного болю».
Присутні переглянули фільм
«Чорнобиль. Як це було…». У своїх коментарях до нього бібліотекар Грудік Ірина
та директор будинку культури Лівак Надія, розповіли про жахливі цифри і факти
цієї катастрофи, про мужність і героїзм ліквідаторів.
Віддаючи шану загиблим
героям, учні запалили свічки пам’яті — свічки надії.
Хай полум’я свічок у наших
душах зіллється в одне полум’я віри. Урятований світ — найкращий пам’ятник тим,
хто загинув у чорнобильському пеклі. Пам’ятаймо про них і робімо усе, щоб
ніколи не падала на землю гірка зірка Полин.
Вже лелека не в'є там
гніздечко,
Не лунає там пісня і сміх,
Наче сироти, стали містечка…
Немає коментарів:
Дописати коментар