Україно люба ! О,матінко мила,
За що тебе твоя влада так занапастила?
За що у твій бік плювала, за що незлюбила?
За що твої землі щедрі кров’ю помила?
Мартинюк Аня.
20 лютого в бібліотеці села Хорлупи був проведений вечір - пам'ять " Небесна сотня, у вирій полетіла"
…..Невимовне горе. Пекучі сльози. .Чорна
пелена смутку на очах батьків, рідних, друзів, всіх українців.Ні серце, ні розум не хочуть приймати
страшної реальності…Учасники акції протесту в Україні, що
загинули у грудні 2013 - лютому 2014
року названі «Небесною сотнею». Це мирні громадяни України, які мали
безпосередній стосунок до ідеї та акції Євромайдану. МВС відстрілювали
активістів Євромайдану бойовими патронами з військової вогнепальної зброї з
дахів готелю «Україна», зі сторони готелю « Козацький» на вул. Михайлівська, з
дахів будинків.
Гинули за честь, за волю,
за право бути не бидлом , а народом.
Жахливі кадри з вулиці Інститутської, де снайпери розстрілювали беззбройних і
безборонних, виймають душу. Українці падали, підтяті кулями. Гинули,
намагаючись врятувати побратимів. Проте снайперів не зупинила ні відсутність
зброї, ні білі футболки лікарів з червоними хрестами.
Сьогодні ми в скорботі й з
великою вдячністю згадуємо Героїв Небесної сотні, котрі відтепер постійно
споглядатимуть за нами та нашими вчинками. Майдан став символом боротьби,
символом утвердження прагнень до європейських цінностей. І за цю боротьбу, за
нашу з вами свободу й оновлення нашої країни заплачено страшну ціну: своє життя
віддали найкращі. І більшість з них – молоді, сильні, ті, хто лише починав
життя… Минув рік… Важкий, страшний, скорботний рік. І сьогодні продовжують
помирати кращі сини і доньки нашої багатостраждальної України. Гинуть сини,
батьки, брати… Запеклись гарячою крав’ю сльози матерів. Такими словами
розпочала вечір Грудік Ірина.
Всі присутні вшанували світлу пам’ять Небесної сотні і тих українців, які загинули на Сході хвилиною мовчання.
Ведучі вечора Слива Ангеліна та Тарасюк Любомир перегорнули трагічні сторінки історії Небесної сотні
Прости
мені, мамо, рідненька,
Що
залишив Тебе назавжди,
Україна помилася
кров’ю,
І я
захищати поїхав туди...
А сотню вже зустрінуть небеса.
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров’ю перемішана сльоза…
А батько
сина ще не відпускав…
Синочку!
Ти мій дорогий,
Скажи, за
яку Ти провину,
Що Ти від
ворожої кулі
Пішов
молодим у могилу...
Сьогодні
сумує уся Україна,
Знову кров пролилася козацька орлина.
Хороним
героїв і синів...
Тарасюку Івану,21р., Волинь, с.Залісоче
Хотів ти рятувать людей,
Тому в
медколеджі учився.
В
«Небесній сотні» - сто смертей…
Як ти
там, Йванку , очутився?
Ти ж так
любив спів солов’їв,
Путилівські
журні заплави..
І
Залісоченські гаї,
Й футбольні
матчі без угаву!
Буяла
українська кров,
У серці прапор жовто – синій…
Ти
вчився, мріяв і боровсь…
Чи ж ти
один такий з Волині?!
Тому й
повстав юнак Іван,
Переступив поріг домівки,
Лиш
проводжала на Майдан
Олицька
стишено бруківка.
Щоб твій
народ не скнів в ярмі,
І не
тягнув злиденну лямку,
Ти вибрав
шлях звитяг, борні,
Й віддав
життя аж до останку!
І раптом
наступ! Там… а там…
Поцілив
снайпер в груди, в тебе…
І
проводжав тебе Майдан,
І
проводжав тебе Майдан
В
останній путь! У Вічність! В Небо!
Це ти
хотів спинить вітри!
Це ти
хотів усе подужать!
Як реквієм,
палай – гори
Уся
Волинь, за його душу!
Найперший
і останній бій,
І смерть
твоя так гірко жалить.
Ти ж
тільки – но всього хотів
Своєї
Вільної Держави!
Корнійчук Надія.
Прости,
матусю, моя рідна,
Не плач,
благаю Тебе, бідна,
Що не
вернувсь живим до Тебе,
Так Бог
велів, може так треба...
Не плачте
за мною, матусю,
Накинувши
чорну хустину.
До вас я
у снах повернуся,
Хоч світ
цей назавжди покинув...
Одна Батьківщина, і двох не
буває,
На вечорі виступив голова сільської ради Протасюк О.М.
Флеш-моб пам'яті Небесної сотні
Герої не вмирають! Вони завжди будуть у наших серцях.
Слава Україні!Героям слава!Слава Небесній сотні!
Додаток: відеокліп.
Немає коментарів:
Дописати коментар