неділя, 31 травня 2020 р.


«Шкідливі звички не для нас!»
    Куріння є однією з найбільш масових шкідливих звичок у світі, і не дивно, що багато людей з часом задаються питанням – як кинути палити? З нагоди Всесвітнього дня боротьби з тютюнопалінням бібліотекар Клінова Світланапідготувала для вас добірку книг про шкоду паління та його вплив на організм людини, а також поради тим хто хоче кинути палити.
              Поради:
1. Замість пачки сигарет покладіть до сумки плитку шоколаду чи пакетик соняшникового насіння. Коли виникає бажання затягнутися тютюновим димом, жуйте.
2. Кидайте курити «за компанію» — з приятелем, колегою по роботі, дружиною. Але це обов’язково має бути людина, з якою проводите багато часу.
3. Замість того, щоб викурювати за день пачку, викурюйте для початку половину. Поступово зменшуйте «дозу» — дев’ять цигарок, вісім, сім… І так, поки не дійдете до однієї.
4. Якщо комусь з ваших знайомих вдалося позбутися шкідливої звички, попросіть поділитися досвідом.
5. Купіть в аптеці антинікотиновий пластир. Ця хитромудра штучка буде постачати у ваш організм нікотин через шкіру.
6. Почитайте світовий бестселер — книгу Алена Кара “Легкий спосіб кинути курити”. Він викурював за день… 100 сигарет і кинув! Спробуйте!






СВЯТО ДИТИНСТВА


  Щороку, 1 червня, в Україні відзначається свято маленьких громадян нашої країни – Міжнародний День захисту дітей. 
  Міжнародний день захисту дітей відзначається з 1950 року після того, як в 1949 році його затвердили на сесії Міжнародної демократичної федерації жінок.
  У 1959 році Організація Об’єднаних Націй прийняла Декларацію прав дитини, в якій визначено соціальні та правові принципи захисту і благополуччя дітей. Однак ця декларація мала лише декларативний і рекомендаційний характер, а для захисту та забезпечення прав дитини необхідні були конкретні закони і міжнародні договори. Тому 20 листопада 1989 Генасамблея ООН прийняла Конвенцію про права дитини, яка стала світовою конституцією для дітей. Україна ратифікувала цю Конвенцію 27 вересня 1991 року.
   З 1998 року в Україні також відзначається Міжнародний день захисту дітей, згідно з Указом Президента №568/98 від 30 травня 1998 року.
   Водночас це й свято тих, хто завжди поруч з дітьми, хто піклується про них і допомагає твердо стати на ноги – батьків, вихователів, учителів, наставників.
Всесвітній День захисту дітей є важливою нагодою привернути увагу медичних працівників, громадськості до вирішення проблем охорони здоров’я материнства та дитинства. 


  




  Діти – це майбутнє кожної держави. На планеті живе їх близько 2 мільярдів різних рас та національностей. Але в усіх дітей є спільне: як найуразливіша, найбеззахисніша частина суспільства, вони потребують особливого захисту і піклування.
  До Вашої уваги пропонуємо список літератури:

Декларація прав дитини [Електронний ресурс] // Закони України: сайт. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384, вільний. – Заголовок з екрану.

Грушевський М. Дитина в звичаях і віруваннях українського народу / М. Грушевський, З. Ф. Кузеля. – Київ: інтелектуальна книга, 2017. – 224 с.



Дорожко І. І. Насильство. Булінг. Проблема у запитаннях та відповідях / І. І. Дорожко, О. Є. Малихіна, Л. В. Туріщева. – Харків : Основа, 2019. – 142 с.


Екман П. Чому діти брешуть. Як батьки можуть заохотити дітей бути чесними / Е. Пол; пер. з англ. Ю. Г. Гордієнко. – Київ : Країна мрій, 2018. – 262 с.

Капська А. Й. Соціальний супровід різних категорій сімей та дітей: навч. посіб. / А. Й. Капська, І. В. Пєша. – Київ: Центр учбової літ., 2019. – 230 с.


Колупаєва А. А. Діти з особливими потребами в загальноосвітньому просторі / А. А. Колупаєва, О. М. Таранченко. – Київ : Літера ЛТД, 2019. – 111 с. –(Інклюзивне навчання).

Корчак Я. Як любити дитину / Я. Корчак; пер. з англ. О. Зайомська. – Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2016. – 206 с.

Курсінка Мері Ш. Виховання надзвичайної дитини. Поради для батьків надто активних, емоційних, вразливих, чутливих і наполегливих дітей / М. Ш. Курсінка; пер. з англ. О. Синиця. – Київ: Наш формат, 2017. – 430 с.



Найдьонова Л. А. Кібербулінг або віртуальна агресія. Способи розпізнання і захист дитини: методичні рекомендації / Л. А. Найдьонова. – Київ: Ред. газети природничо-математичного циклу, 2014. – 90 с.


Насильство щодо дітей в Україні. Всеукраїнське опитування громадської думки / ред.: С. Павлишин, Т. Журавель; авт.-упоряд.: І. Гуцуляк, Д. Пирогова, Н. Федорович. – Київ: СТ-Друк, 2015. – 132 с.

Пихтіна Н. П. Профілактика девіантної поведінки дітей і молоді: психолого-педагогічні та соціально-правові аспекти: навч. посіб. / Н. П. Пихтіна; ред. В. М. Оржеховська. – Київ: КНТ, 2019. – 400 с.

Розвиток особистості у різних умовах соціалізації: монрографія / ред.: Л. О. Калмикова, Г. О. Хомич. - Київ: Слово, 2016. – 472 с.

Акулов-Муратов В. Культура і політика сімейних стосунків, виховання та захисту неповнолітніх як механізми стейкхолдерських відносин у суспільстві / В. Акулов-Муратов, О. Будько // Зовнішні справи. – 2017. – № 6. – С. 52–57.

Калошин В. Ф. Роздуми про виховання / В. Ф. Калошин, Д. В. Гоменюк // Педагогічна майстерня. – 2019. – № 11. – С. 21–29.
Весняний день. Вологий вітер. Хмари.
Гримлять струмки. Ламаються льоди.
Граки в садах влаштовують базари.
В полях — озера талої води.

То дощ. То сніг. То пролісків іскринки.
То перший грім. То пломінка блакить…
Усе мінливе, наче настрій жінки:
Не добереш, чого чекать за мить.

(Микола Луків)
https://bookmarin.com/uk/ukrayinski-virshi-pro-vesnu/
Чого являєшся мені
У сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні,
Сумні,
Немов криниці дно студене?
Чому уста твої німі?
Який докір, яке страждання,
Яке несповнене бажання
На них, мов зарево червоне,
Займається і знову тоне
У тьмі?

Чого являєшся мені
Усні?
В житті ти мною згордувала,
Моє ти серце надірвала,
Із нього визвала одні
Оті ридання голосні —
Пісні.
В житті мене ти й знать не знаєш,
Ідеш по вулиці — минаєш,
Вклонюся — навіть не зирнеш
І головою не кивнеш,
Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,
Як я люблю тебе без тями,
Як мучусь довгими ночами
І як літа вже за літами
Свій біль, свій жаль, свої пісні
У серці здавлюю на дні.

О, ні!
Являйся, зіронько, мені
Хоч в сні!
В житті мені весь вік тужити —
Не жити.
Так най те серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті,
Марніє, в’яне, засиха,-
Хоч в сні на вид твій оживає,
Хоч в жалощах живіше грає.
По-людськи вільно віддиха,
І того дива золотого
Зазнає, щастя молодого,
Бажаного, страшного того
Гріха!

(Іван Франко)

https://bookmarin.com/uk/zno-virshi-ukrayinska-literatura/



субота, 30 травня 2020 р.


#До_міжнародного_дня_захисту_дітей

Бібліотека-філія с. ХОРЛУПИ напередодні Міжнародного дня захисту дітей  пропонує своїм читачам та всім бажаючим згадати  їх права та обов'язки. Дуже часто діти потраплять в різні життєві ситуації, не знаючи своїх прав.
Цікаво, а чи добре ви знаєте свої права? Давайте відновимо в пам’яті найважливіші з них, а потім пограємо в одну чудову гру та дізнаємося більше про порушення прав дітей у вітчизняних та зарубіжних казках. Згода? Грайте за посиланням:
https://pustunchik.ua/ua/online-school/jurisprudence/uchim-prava-detej-igraja


пʼятниця, 29 травня 2020 р.

День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження 📖✍️❗️
   День  працівників  видавництв,  поліграфії  і  книгорозповсюдження  відзначається  в  Україні згідно з Указом Президента (№ 563/99, від 25.05.99 р.) щорічно в останню суботу травня.
Друковане слово є одним із визначальних факторів формування національної свідомості українців. В усі часи поліграфічна справа була запорукою розвитку освіти, науки, культури та інших сфер суспільного життя країни. Від часів київського князя Ярослава Мудрого і до сучасної електронної доби книга залишається для людства визначним здобутком цивілізації, важливим джерелом знань, ефективним стимулом інтелектуаль-ного розвитку, синонімом високорозвиненої культури.
У сучасній Україні друкарні працюють майже у кожному місті. Український реєстр видавців становить понад 4000 суб`єктів видавничої справи.
Сьогодні перед тими, хто займається виготовленням та розповсюдженням книги, постала серйозна проблема – бурхливий розвиток інформаційних технологій, який спричиняє зниження попиту на друковане видання. Однак, книга була, є і ще довго буде головним інструментом формування людської особистості, її морального й громадянського обличчя, духовних якостей, освітнього, інтелектуального і професійного рівня.
Нині, в умовах інформаційної війни проти України, активна громадянська позиція, високий професіоналізм та патріотизм працівників видавництв, поліграфії та книгорозповсюдження роблять неоціненний внесок у формування громадської думки, світогляду молодого покоління, культурного та духовного середовища.
Це професійне свято людей, яким притаманна висока культура, постійний творчий пошук, шанобливе ставлення до книги.
 Це свято тих, хто робить найважливішу та найблагороднішу в світі справу — творить Людину.

Наклад роману Матіос "Солодка Даруся" сягнув 200 тисяч примірників

ФОТО

Загальний наклад роману відомої української письменниці Марії Матіос "Солодка Даруся" досяг 200 тис. примірників. "Солодка Даруся" перекладена німецькою, англійською, французькою, італійською, польською та іншими мовами.
Про це на своїй сторінці у Facebook повідомило видавництво "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА", яке здійснило чергове видання "Солодкої Дарусі".
"Роман "Солодка Даруся" визначної української письменниці Марії Матіос, без перебільшення, одна з найзнаковіших подій в українській літературі часів Незалежності. Французька критика (у Франції "Солодка Даруся" вийшла у найпрестижнішому видавництві "Ґаллімар") із захопленням відзначала: "Цей роман — справжня перлина! Марія Матіос має неймовірно потужний поетичний стиль. Вона впевнено тче історію — достоту, як у величній античній трагедії", - повідомляє "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА".
Як зазначає на своїй сторінці Матіос, "драма на три життя "Солодка Даруся" - це десять видань у львівській ПІРАМІДІ, близько 200 тисяч примірників загального накладу. Це переклади вісьмома мовами, три театральні інсценізації і незникома цікавість до книжки та її персонажів (без перебільшень) в усьому світі".
Письменниця подякувала першому видавцеві Василеві Гутковському, художникам Юрієві Коху та Сергієві Іванову, а також Івану Малковичу, Галині Букші і всій "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ЗІ", які "після епосу "Букової землі" поклали на долоню читачів вже "16-літню" мою "Солодку Дарусю" - фантастично стильну і неймовірно делікатну!".
Читайте також: Назвали переможців всеукраїнської літературної премії за найкращі фантастичні твори
Як повідомлялося, роман Матіос розповідає про гірку долю Дарусі та її батьків, понівечених радянським НКВД у довоєнний та післявоєнний період окупації радянськими військами Західної України. Події розгортаються у глухому гірському селі Черемошне, що на Буковині.
Фото: видавництво "А-БА-БА-ГА-ЛА
ВІРШІ
Пандемія очима поетів: 9 віршів від Жадана, Іздрика, Калитко та інших
13.04.2020

За кілька тижнів карантину світовий культурний простір збагатився значною кількістю книжок, ілюстрацій, мистецьких проєктів, які присвячені пандемії й усьому, що з нею пов’язано. Українські поети й поетеси також не могли оминути цю тему у своїй творчості. До вашої уваги – 9 віршів, написаних в часи коронавірусу.

Катерина Калитко «Всі наші міста під прапорами хвороби»

Всі наші міста під прапорами хвороби,
і наша розгубленість — більша за всі раніші.
Запитуєш тихо й хрипко «Що це ти робиш?»
І ходять під шкірою м’язи. І рвучко дишеш.

Любове моя, росте й росте апокаліпсис,
як дерево у щілині муру — криве, неспинне.
І, щоби його заперечити, я торкаюся
твоєї щоки, ключиці, стегна, коліна,
цілую, як по війні.
Як вогонь.
Як ікону.

І яблуко сонця падає, збите із гілки диханням,
і світло кипить, видушує скло віконне.

Кричать птахи і діти, хоч мало би бути тихо:
сто літ, як усе скасовано. Нас теж тут не мало бути,
бо всіх найдужче вибішують бунтарі та коханці.
Пульсує хвилями в тілі життєдайна отрута,
колючі іскри по шкірі розсипаються вранці.

У небі зламали печатку. Співати, сяяти, спати
як звірі — тривожно, коротко.
І дотик мандрує нижче.
Коли тебе обіймаю — чую, що під лопаткою
відлунює серце,
усі заборони знищуючи.

Олександр Ірванець «Неділя»

Ти в’їздиш у місто.
Доцвітають вишні.
Люду щось негусто
Навстріч тобі вийшло.
Вийшли тільки ті, хто
Не знайшли відмазок.
Їх «осанна» тихо
Лунає з-під масок.
І не так ефектно
Гілками махають,
Бо від дезінфектора
Гілки намокають.
Йде патруль у латах —
Три центуріони.
З ними ще й глашатай —
Гласить заборони.
А патруль знетямлено
Зирить із-під каски.
— Гей, Назаретянине!
Ти чому без маски?

Сергій Жадан «Карантинна гавань»

1

Саме відстань, неможливість торкнутись руки
й попрощатись із тим, хто виходить із дому,
заримовані з темрявою рядки,
саме простір, який підкреслює втому,

саме ця неможливість тут і тепер
залишатись разом, саме ці перебої
розуміння в роботі небесних сфер,
саме брак тепла, мов нестача зброї,

саме зелень, що б’ється з чорного дна,
саме небо, що вигорає відразу,
саме наша самотність, саме вона
запам’ятається з цього часу.

2

Щось змінилося наприкінці зими.
Щось зламалось у просторі, щось змінилось.
Та зухвалість, з якою ранкові дими
підіймались над містом і та лінивість,

із якою вони осідали вниз,
та довіра, з якою пташині ватаги
повертались на північ, той свіжий надріз
прикордонного неба, ті рештки відваги,

той зачитаний, вивчений нами словник
недовіри, ті спалахи серед кімнати.
Світ, який ми знали, назавжди зник.
Світ уміє закохувати і дивувати.

3

Говори, як тоді: це початок тепла,
мов початок письма, це його наростання
ще нечутне, це мова, яка була,
ще лишається — згублена і остання,

ще немає ритму, немає жалю
за невписаним, змовчаним і нетривалим,
ще абетка складається з кришталю,
мов зимове дихання над перевалом,

ще немає оповіді, ще час
зупиняється, передчуваючи повість,
це історія, що наговорює нас,
ще підкреслює свою нетиповість.

4

Як можливість вийти із темноти,
перейти цей потік, перейти породу,
щоби взяти з собою, щоб зберегти
саме це нічне відчуття переходу,

саме те, що визріло й почалось,
саме цих рослин непоступливу юність,
саме цю відсутність бодай когось,
хто розкаже тобі, що таке відсутність,

саме світло і те, що було за ним,
саме те, що здавалося неможливим,
саме те, що завжди було головним,
саме те, що буде важливим.

Юрій Іздрик «Ізоляція»

віктор правду казав —
світом править не ложа
не таємна ложа а явна лажа
цей дурдом — на дурдом лишень і схожий
цей дурдом — він іще себе покаже
психам цим не потрібний електрошокер
їм не треба і галоперидолу
тільки цитьнеш на них —
не зморгнувши оком
лізуть в клітку й сидять там
як мавпи голі
я в дурдомі оцім народився й виріс
але час мабуть йти вже мені додому
я знайду собі сам свій смертельний вірус
і зжеру його сам
і не дам нікому

Юрій Іздрик «Hush-hush»

не відмовляйся від свободи
заради безпеки яку ніхто не гарантує
не відмовляйся від свободи
бо завтра її вже не відвоюєш
не відмовляйся від свободи
дихати рухатись жити любити
не відмовляйся від свободи —
за неї вбитий не будеш та будеш битий
свобода — вона у людській природі
без неї в примарній безпеці і згинеш
не відмовляйся від свободи
як хочеш іще залишатись людиною

Мар’яна Савка «Нічого нового. Падлюки і віруси»

Нічого нового. Падлюки і віруси.
Але, попри все, нам лишається вірити,
Що далі гребти не бідою єдиною.
І кожному з нас — залишатись людиною.
Хоч все проти тебе — умови й обставини.
Але ти ще встигнеш колись переставитись.
А поки що вйо — запрягайся у плуга.
Бо бачиш, яка тут довкола наруга.
І туга така, що зриває стоп-крани,
Здирає дахи, розколупує рани.
Хоч вісті чорніють стрічками печальними,
Нічого нового і надзвичайного.
Нічого нового. Вчергове догралися.
Доброго ранку. Ну як воно спалося?

Ольга Брагіна «Це всесвітня змова проти тебе»

це всесвітня змова проти тебе
вже лікуватися від смерті не треба
жодні пігулки від нежитю слів
які в дитинстві приймати не хотів
це всесвітня змова сусідів за рогом
та ми тут ходимо всі під Богом
не буде кому тебе рятувати
у наших лікарнях немає вати
кажуть до Божого воскресіння
треба встигнути купити насіння
це змова корпорацій та військових
тих хто сміття викидає на твій поверх
тих хто розповідає про маски з екрану
кількістю життів тебе вводить в оману
їх залишилося не так вже й багато
мозок вирішує бити чи тікати
будь-яке рішення помилкове
це всесвітня змова починаємо знову

Борис Херсонський «Що ж наробив ти, коронавірус-тварина!»

Що ж наробив ти, коронавірус-тварина!
Через тебе скасована Гуморина.
Що з тебе взяти, крім карантина?
Ані білого світу, ані чорного налу,
ані того скаженого карнавалу.
Ніхто на вулиці матного слова не скаже,
ніхто громадянину язика не покаже.
Ось що наробив ти, вірусе-враже!
Ані кулечки нам на носі, ані капелюха,
з якого стирчать штучні кролячі вуха,
й де та горілка палена, де та сивуха?
Ох було там сміху, хоч стій, хоч падай,
йди та пишайся міською владой,
йди вздовж вулиці, сурми у дитячу дудку,
посміявся — сідай у повну маршрутку.
Й де твоя подруга — на сукні глибокий виріз?
Ось чого ми сьогодні позбавились через вірус.

Тетяна Сладковська «Ти не знаєш хто мічений смертю цілований хто»

Ти не знаєш хто мічений смертю цілований хто
Втаємничено бродить король той у чорній короні
І сидить і регоче сп‘янілий диявол на троні
Смерть ховає пробірки у полах старого пальто

Що лишається світу? — лише споглядати та жити
Заховати обличчя, наказати малим та старим —
Дихай глибше! Наш Бог цього року воскресне не всім
Дихай глибше! І може ми зможем побачити літо

Ти отримав цей час на думки на слова на любов —
Ти отримав його примусово але своєчасно
Чорне сонце на Сході зійшло та на Заході згасне
Нас диявол не візьме, ні разу ще не поборов.


Читаємо на канікулах. Добірка нешкільної літератури

Читаємо на канікулах. Добірка нешкільної літератури

ОГЛЯД
У перший день літа ми підготували добірку найцікавіших дитячих та підліткових книжок, які нещодавно з'явилися на українському ринку.
Книги-розглядалки "Рік у місті", "Рік у лісі" та "П’єр і місто лабіринтів. У пошуках викраденого Каменя"
Віммельбухи – це книжки-картинки, які можна розглядати годинами та знаходити щоразу нові та цікаві деталі. Зазвичай книги жанру віммельбух великого формату, мають досить мало тексту, або, взагалі, текст відсутній, натомість містять велику кількість детальних ілюстрацій. Іноді в книжках є завдання, які потрібно виконати, наприклад, знайти персонажа чи предмет, чи певну кількість однакових предметів.
"Рік у лісі" Емілії Дзюбак – унікальна книга для малят, яка дозволить їм дізнатися дуже багато цікавого про пори року, різних тварин і рослин та й про навколишній світ загалом. Це свого роду календар, створений польською художницею Емілією Дзюбак.
"Рік у місті" — це дванадцять картин про дванадцять місяців одного року. Кожен місяць — детально промальований "кадр" міста з усіма його мешканцями, зображеними в різних ситуаціях, за різної погоди, вдень або вночі. 
"П’єр і місто лабіринтів. У пошуках викраденого Каменя" створили Маруяма Чіхіро, Каміґакі Хіко та студія IC4DESIGN. Це історія героя, перед яким постало важке завдання: знайти злодія. І зробити це йому доведеться у місті-лабіринті.
"Мій дідусь" Катаріна Собрал
Ілюстрована дитяча книга “Мій дідусь” – історія в картинках про час, його перебіг та постійну за ним гонитву. Авторка та ілюстраторка видання, відома португальська мисткиня Катаріна Собрал, за цю книгу отримала найпрестижнішу світову премію для ілюстраторів дитячої книги International Award for Illustration Bologna Children’s Book Fair 2014.
“Мій дідусь” – це розповідь хлопчика про свого дідуся, у якого багато вільного часу. Поруч живе сусід, який ніколи не марнує ані хвилини. Книжка з яскравими ілюстраціями та історією, яка їх доповнює і розкриває, вчить насолоджуватися моментом, цінувати рідних та знаходити миті щастя в буденності. Авторка інтерпретувала в ілюстраціях графічні традиції 50-х років ХХ століття та поєднала в книжці різноманітні мистецькі алюзії.
"Хто проти суперкрутих", "Суперкруті догралися", "Привиди проти суперкрутих" А.Аудгільд Сульберґ
Дванадцятилітня Анне Беа вважає себе потворою, та й у школі на неї поглядають співчутливо. А дехто, особливо трійко крутелиць із їхнього класу, взагалі відверто з неї глумляться. Але Анне Беа доведеться поглянути в очі своїм найбільшим страхам і дати відсіч суперкрутим.
"Про малого крота, який хотів дізнатися, хто наклав йому на голову" Вернер Ґольцварт, Вольф Ерльбрух
Цю резонансну книжку, яка посягає на деякі табуйовані чи замовчувані теми в суспільстві, перекладено багатьма мовами, а тепер – і українською.
Одного ранку кріт вистромив голову з нори, і на нього впала… «ароматна» купка. По черзі він запитує голуба, коня, зайця, козу, корову, свиню та інших істот, чи це, бува, не вони зробили таку шкоду. Але звірі тут таки демонструють, який саме вигляд мала б їхня купка в цьому випадку. Тож кріт розуміє, що це не вони, і розслідує інцидент далі. Фінал у цієї книжки-картинки буде не менш кумедним, ніж уся історія.
"Як приручити дракона" Крессида Ковелл
… Ви, може, не знаєте, та колись кожен вікінг мав власного дракона. Інші народи приручали собак, коней, буйволів… А вікінги — драконів. Однак юний вікінг спершу мусив упіймати собі дракона. Це було непросто. Потім — приручити його, а це ще складніше… Коли Гиккус, син вождя племені патлатих розбишак з острова Лобур і геть не кремезний юнак, вирушив на лови свого дракона, він не сподівався, що пройти випробування буде легко. Проте, він навіть не підозрював, що їм із дракончиком Беззубком судилося стати героями!
"Детективи в Артеку" та "Детективи з Артеку. Таємниці Кам’яних Могил" Андрій Бачинський
Герої повісті – тендітна юна скрипалька Оленка та її друзі – Антон, Сашко і Сергій під час відпочинку у таборі на березі Чорного моря ­випадково дізнаються про таємницю захованих неподалік коштовностей славнозвісної Міледі, героїні роману про трьох мушкетерів. Уночі друзі таємно вирушають на пошуки скарбу, але потрапляють у вир захоплюючих пригод. Їм доведеться здійснити небезпечну подорож у печеру контрабандистів, а також вступити у справжній двобій з викрадачами музейних цінностей. Хто переможе в одвічному двобої зла і добра – підступність і ненависть, чи щирість і дружба?..
"Тім Талер, або Проданий сміх" Джеймс Крюс
Світовий бестселер про хлопчика, який жив у бідності і скруті, але вмів радіти і сміятися так щиро, що захоплювались усі навколо. Щирий, дзвінкий, наче срібний, сміх Тіма був його справжнім скарбом, та малий навіть не здогадувався про це, бо мріяв мати самокат на гумових колесах та наїстися вдосталь тістечок ― і ось одного разу… проміняв свій безцінний сміх на можливість бути багатим. Та чого варті гроші, коли ти не можеш порадіти своєму багатству чи просто посміхнутися ― і Тім вирішує повернути собі проданий сміх за будь-яку ціну, хоч це майже неможливо, бо тепер ним володіє сам барон Троч. Твір спонукає читача замислитися над поняттям щастя і важливістю грошей для нього та допоможе глибше розібратися в поняттях «бізнес», «піар», «угоди», «ділова хватка», «перемовини», «партнерство», «афера»…, над природою яких мало хто замислюється, що призводить до знецінення таких чеснот, як совість, честь, слово, благородство та людяність.
"З води у воду" Оксана Лущевська
Десятирічна Данка обожнює плавати, вода — її стихія. Дівчинка має супермету на літо – перепливти річку в її містечку. Проте боїться, що Бодя, який закохався в неї по вуха і скрізь за нею ходить, завадить їй здійснити задумане. Щоб спекатися хлопчиська, вона просить місцевого графітчика Скретча вдати її бойфренда. Та чи найкращий це план?..
"Будинок" Р. Інноченті, Дж. Патрик
Над моїми дверима викарбувано рік мого народження: 1656. Мене збудували з каменю й дерева, і за довгі століття мої вікна чимало побачили, а ринви — почули. Я був свідком, як множилися роди і падали віковічні дерева. Я чув сміх і гарматні постріли. Я пережив бурі, удари молотків, вгризання пилок — і, врешті, самота і запустіння. Аж одного разу діти, шукаючи грибів та каштанів, забігли сюди, на лісовий пагорб, і на світанку Нової доби я знову ожив. Звідси я й розкажу вам про своє життя у двадцятому столітті.
"Антарктична експедиція Шеклтона" Вільям Грілл
Це унікальна книжка британського художника Вільяма Грілла про героїчну подорож Ернста Шеклтона і його команди до Антарктиди. 2014 року видання було названо «Кращою ілюстрованою книжкою року» за версією The New York Times. Також книжка отримала премію британської Асоціації ілюстраторів у номінації «Дитяча література: нові імена» й увійшла до переліку найкращих книжок 2015 року Комітету дитячої книги США.
"Джордж і таємний ключ до Всесвіту", "Джордж і скарби космосу" та "Джордж і Великий Вибух" Стівен та Люсі Гокінґи
Геніальний фізик Стівен Гокінґ разом із донькою Люсі запрошують тебе, любий читачу, у неймовірну мандрівку Всесвітом… Ти дізнаєшся, чому не варто стрибати на кометі, коли вона мчить крізь космічний простір, що таке чорні дірки, чи пощастить нам колись познайомитися з прибульцями, які зоряні системи називають потрійними, що таке адронний колайдер та інші найцікавіші загадки Всесвіту. Це не лише захоплива історія про дружбу, космічні мандри та шкільні перипетії, а й неймовірна оповідь про те, як влаштований світ, у якому ми живемо.
"Фріда" Ітзіар Міранда, Хорхе Міранда
Ця чарівна історія про Фріду Кало, мексиканську художницю, яка і сьогодні не лишає нікого байдужим. Коли Фріда була підлітком, вона потрапила в автомобільну аварію, що прикувала її до ліжка на довгий час, її спина дуже постраждала. Але дівчина знайшла собі розраду, вона почала малювати як шалена, і зовсім скоро Фріда стала всесвітньо відомою художницею.
"Кава з кардамоном", "Шоколад з чилі" та "Тирамісу з полуницями" Йоанна Яґелло
Це проста життєва історія про дівчину Лінку, яка жила в самій звичайній родині і вчилася в коледжі, але в один прекрасний день знайшла загадкову фотографію і дізналася, що у неї є сестра. Твір повний несподіваних поворотів сюжету, які захоплюють читача і не дають відірватися від книги до самого кінця. При цьому написаний роман строкатою і яскравою мовою, а події, які відбуваються з персонажами, запросто могли статися з будь-яким з читачів, що надає твору реалістичності.
"Sex. Наука в коміксах" Ларрі Ґонік, Крістін ДеВо
Ця книжка розвіює чари таємничості і водночас розганяє хмари вульгарщини, якими віддавна оповитий секс. Добрий порадник майже з усіх питань людської сексуальності. Дуже інформативний і смішний. Просвітить і старих досвідчених зубрів, і початківців. Тут є про бджілок та про рибок, але є й набагато глибше проникнення в тему.
Що ми знаємо, як воно діє, що й чому ми при цьому відчуваємо, і як робити, щоб було тільки добре й не доводилося після приємного плакати. Кохання, шлюб, випадкові зв’язки, безпечний секс — усе описано дотепно та з науковою достовірністю. Авторський задум утілено в одному з найпопулярніших книжкових жанрів — коміксі.
185 років від дня публікації книги Миколи Гоголя «Тарас Бульба" (1835).
Повість «Тарас Бульба" з циклу повістей «Миргород». Найдовша з повістей письменника. Центральними дійовими особами твору є запорозькі козаки, а місцем дії — Україна першої половини 17 століття. Головний герой — козацький полковник Тарас Бульба.
До старого козацького полковника Тараса Бульби повертаються після випуску з Київської академії два його сини — Остап і Андрій.
Тарас Бульба вирішує відправити Остапа і Андрія на Запорозьку Січ, бажаючи навчити їх бойового мистецтва і зробити з них справжніх козаків. Тарас наступного ж дня після приїзду синів хоче їхати. Це викликає жаль у його дружини, яка дуже сумувала за своїми синами і змушена тепер з ними знову розпрощатись.
Дорогою до Січі Тарас згадує своє життя. Остап, старший син Тараса, має суворий і мужній характер, але не позбавлений природної доброти, а тому також сумує за матір'ю. Андрій, молодший син, також важко переживає прощання з матір'ю, але дорогою він згадує вродливу полячку, яку він зустрів у Києві.
Січ зустрічає Тараса із синами розгульним життям. Остап і Андрій швидко стають своїми у компанії козаків. Однак Тарасові не подобається спокійне життя — він прагне навчити своїх синів бою, і для цього потрібно піти в похід проти турків або інших одвічних ворогів України. Він вирішує обрати нового кошового для Січі, оскільки попередній живе в мирі з ворогами. До козаків доходять новини, що поляки здійснюють наругу над українським населенням.
Незабаром козаки йдуть війною на Польщу. Остап і Андрій мужніють у боях, що подобається Тарасові. Козаки хочуть захопити Дубно, місто під владою поляків, однак поляки довго тримають оборону. Козаки беруть місто в облогу і чекають, коли в ньому почнеться голод.
В одну з темних ночей Андрія знаходить і будить татарка, служниця полячки, в яку закоханий Андрій. Татарка каже, що панночка — в місті, вона побачила Андрія з міського валу і просить його допомогти їй. Андрій бере мішки з хлібом і по підземному ходу татарка веде його в місто. Зустріч з панночкою вирішує долю Андрія — він відрікається від батька, брата, козацтва і вітчизни заради коханої і переходить на сторону поляків.
Польські війська, прислані на підкріплення, проходять в місто повз п'яних козаків, перебивши багатьох, частину забравши в полон. Це ще більше розлючує козаків — вони продовжують облогу. Тарас дізнається про зраду Андрія від знайомого єврея на ім'я Янкель.
На додачу з Січі приходить новина, що за час відсутності основної сили татари напали на Січ і полонили козаків та захопили казну. Козацьке військо під Дубном ділиться надвоє — половина іде на допомогу товаришам, половина продовжує облогу.
Поляки дізнаються про послаблення у козацькому війську і кидають усі свої сили на них. На стороні поляків воює Андрій. Тарас Бульба наказує козакам заманити його до лісу і там, зустрівшись з Андрієм віч-на-віч, вбиває його. Останнє слово Андрія — ім'я прекрасної панночки. Поляки завдяки підкріпленню знищують запорожців. Остап потрапляє в полон, пораненого Тараса вивозять на Січ.
Видужавши, Тарас переконує єврея Янкеля таємно переправити його у Варшаву, щоб там він спробував викупити Остапа. Однак запізно — Остапа страчують на очах у батька.
Козаки збирають величезну армію і йдуть війною на Польщу. Найбільшу доблесть у боях проявляє полк Тараса Бульби. Розгромлений польський гетьман Потоцький присягається не нападати більше на козацькі землі. Козаки погоджуються на мир — усі, крім Тараса і його полку. Він каже, що поляки порушать клятву. Так і стається — поляки відновлюють сили і розбивають козаків.
Тарас продовжує з полком знищувати Польщу. Його оголошують в розшук і відправляють за ним погоню, взявши врешті-решт в облогу. Козаки прориваються через польські лави, але Тарас губить свою люльку і кидається її шукати. Цим користуються поляки — вони хапають Тараса. Бульба кричить своїм козакам тікати. Самого Тараса спалюють на вогні.Джерело : https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=15



четвер, 28 травня 2020 р.

10 книг лауреатів Нобелівської премії, які перекладені українською

Із 1901 року Нобелівську премію з літератури вручали 112 разів 116 людям. Лише в чотирьох випадках премію ділили між собою кілька авторів. Решта премій вручалися одному письменнику. Нобелівський комітет пояснює це «природою літератури». У добірці — 10 книг письменників та письменниць, які стали лауреатами Нобелівської премії у різні роки.

«Земля Ульро» Чеслав Мілош (Юніверс)

Чеслав Мілош — польський поет, перекладач, есеїст, дипломат, юрист, Лауреат Нобелівської премії з літератури 1980 року. Прозові та поетичні тексти Чеслава Мілоша є бездоганним прикладом західного мислення. Як письменник, він глибоко закорінений у європейську інтелектуальну традицію. Однак, його темами, його переживаннями були не лише рефлексії інтелектуала щодо політики, навпаки, письменник бачить чудесне в, здавалось, буденних речах.
«Земля Ульро» — книжка, яка належить до скарбниці польської і світової культури. Вона дає можливість зрозуміти духовну ідентичність митця, піддану тут автором глибокому самоосмисленню, простежити за його прискіпливим аналізом причин духовного викорінення сучасної людини, ознайомитися з Мілошевою візією щасливої цивілізації.

«Чоловіки без жінок та інші оповідання» Ернест Гемінґвей (Видавництво Старого Лева)

Ернест Гемінґвей — американський письменник та журналіст. Військова тематика була однією з найулюбленіших у творчості автора. Він багато мандрував, зокрема Африкою, деякий час жив у Франції, Іспанії, на Кубі. Справжній успіх прийшов до письменника після виходу 1926 року роману «Фієста. І сонце сходить» — одного з найвизначніших творів літератури «втраченого покоління». Ернест Гемінґвей — лауреат Пулітцерівської премії, а також Нобелівської премії з літератури.
Збірка Ернеста Гемінґвея «Чоловіки без жінок та інші оповідання» охоплює написане у 1923–1927 роках. Ці твори, сповнені психологічної напруги і незвичайного поетизму, — про дорослішання і дружбу, про відвагу і страх, про кохання і втрати, про війну і смерть, про відчайдушні пошуки сенсу життя… У характерному «телеграфному» стилі Гемінґвей фіксує довколишні події, часто не промовляючи про головне. Але місткі і несподівані деталі та образи створюють настільки особливу атмосферу, що в цих лаконічних, сміливих та витончено експресивних текстах автор постає перед нами як майстер короткої прози.

«Дороги Фландрії. Зоосад» Клод Сімон (Видавництво Жупанського)

Клод Сімон — французький письменник, творчий доробок якого складається, в основному, з романів. Стилістика його текстів споріднена з іншими представниками «Нового роману», тобто ці тексти суттєво відрізняються від «класичних» зразків XIX століття відсутністю «всезнаючого» оповідача, відсутністю хронологічного викладу подій чи психологічної мотивації вчинків. Натомість романи Сімона побудовані з картин опису, зображення внутрішніх дій головних персонажів.
До вибраних творів лауреата ввійшли два романи та «Стокгольмська промова». Перший роман «Дорога Фландрії» — найвідоміший твір письменника, за який, власне, він і отримав цю престижну премію. Роман «Зоосад» представляє пізній період творчости. З’явившись після тривалої перерви, він знову розбудив інтерес до творчости автора, якого багато критиків по-справжньому змогли оцінити лише тепер, називаючи одним із найбільших письменників усього ХХ сторіччя.

«Уот» Семюел Беккет (А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА)

Семюел Бекет — поет, автор романів та оповідань, перекладач, драматург. Один з основоположників театру абсурду. Його творчий доробок — театральні п’єси та проза — відзначений Нобелівською премією в галузі літератури. Більшість творів Бекета пройнята песимізмом, зображає духовну кризу в культурі.
У цьому творі, як і в інших своїх романах та п’єсах, Беккет з допомогою філософів, загримованих під блазнів, розігрує трактат про мову, науко центричну європейську свідомість, про релігію, про біль і розпач людини, якій випало жити у ХХ столітті. Попри глибину порушених у романі тем і проблем, «Уот» є, мабуть, найприступнішим, найдотепнішим та найабсурднішим твором великого ірландця, лауреата Нобелівської премії з літератури (1969).

«Пісня Соломона» Тоні Моррісон (Видавництво Жупанського)

Тоні Моррісон — американська письменниця, лауреатка Нобелівської премії з літератури 1993 року як авторка, «що у своїх наповнених мріями і поезією романах пожвавила важливий аспект американської реальності»
В романі «Пісня Соломона», поєднуючи історію та сучасність, Тоні Моррісон відтворила риси «чорної Америки» як особливої етнічно-расової спільноти зі своєрідним менталітетом, який складався протягом трьох століть за умов рабства та боротьби за національну самосвідомість, проти духовної уніфікації.
Для прози письменниці характерна соціально-побутова й історико-хронікальна зображальність, алегоричні, міфопоетичні мотиви.

«Чорнобильська молитва. Хроніка майбутнього» Світлана Алексієвич (Комора)

Світлана Алексієвич — білоруська письменниця, творчість якої нерозривно пов’язане з гострими соціальними і політичними питаннями сучасності. При цьому всі книги Світлани Алексієвич так чи інакше присвячуються суспільним проблемам Східної Європи.
Художньо-документальний роман Світлани Алексієвич говорить голосами «маленьких людей» про катастрофу, що зруйнувала мільйони життів, перевернула світогляд цілого покоління, а заразом відхилила залізну завісу й підважила непорушну, здавалося, конструкцію радянської держави.
Роман створено на основі розлогих інтерв’ю з очевидцями та потерпілими від Чорнобильської трагедії: ліквідаторами та їхніми близькими, вимушеними переселенцями з уражених радіацією регіонів та самоселами «зони», посадовцями, від рішень яких залежали долі десятків тисяч людей, та дітьми, котрі знали, що народилися вже приреченими. Переклад на українську та післямова Оксани Забужко.

«Притча» Вільям Фолкнер (КМ-Букс)

Вільям Фолкнер — американський романіст, автор книг «Святилище», «Шум і лють», «Світло в серпні» й інших, що стали класикою американської літератури. Лауреат Нобелівської премії в галузі літератури.
1955 року роман «Притча» отримав одразу дві нагороди — Пулітцерівську премію і Національну книжкову премію. Твір, у якому дія відбувається в роки Першої світової війни в окопах Франції, став одним з найвидатніших досягнень Вільяма Фолкнера.
Війна під пером Фолкнера описана настільки правдиво, адже автор і сам воював, що, за словами американського письменника Малкольма Коулі, деякі зі сцен у романі — найсильніші з усього, що написав Фолкнер.

«У кафе втраченої молодості» Патрік Модіано (Фоліо)

Патрік Модіано — французький письменник і сценарист, «віртуоз спогадів», лауреат Гонкурівської (1978) та Нобелівської (2014) премій. Його твори перекладено багатьма мовами, деякі з них екранізовано. У видавництві «Фоліо» вийшли друком книжки письменника «Цирк іде», «Нічна трава».
…Париж, початок 60-х років. В одному з кафе Латинського кварталу збирається студентська й літературна богема. Там буває і загадкова Лукі. У романі про неї по черзі розповідають завсідники кафе — студент, приватний детектив, письменник-початківець, а також сама Лукі.
Крізь цей калейдоскопічний портрет молодої парижанки, що порвала з непевним минулим і прагне «нових горизонтів», Патрік Модіано оповідає зворушливу історію кохання з детективними мотивами, а барвисто змальований ним квартал тодішнього Парижа сприймається читачем як повноцінний персонаж роману.

«Хто вбив Паломіно Молеро?» Маріо Варгас Льйоса (Видавництво Анетти Антоненко)

Маріо Варгас Льйоса — перуанський прозаїк, драматург, есеїст, філософ, публіцист, політичний і громадський діяч, лауреат Нобелівської премії 2010 за «картографію владних структур і гостре зображення людського опору, бунту й поразки».
Дія повісті «Хто вбив Паломіно Молеро?» охоплює лише дев’ятнадцять днів, короткий проміжок часу від скоєння злочину до його розкриття. А водночас — кримінальний сюжет, напружена атмосфера, в якій, одначе, не бракує гумору і ліричних моментів, що дозволяють авторові дослідити хиби суспільства, де стає можливим жорстоке вбивство.

«Гойдалка дихання» Герта Мюллер (Фоліо)

Герта Мюллер — німецька письменниця з румунським корінням, лауреат багатьох престижних літературних нагород та Нобелівської премії з літератури 2009 року.
Одна з головних тем її творів — повоєнні долі німецької меншини Румунії. Цій темі присвячений і роман «Гойдалка дихання», що перекладений українською мовою вперше. На початку 1945-го Леопольда Ауберга, як і багатьох румунських німців, вивезли на примусові роботи в Україну. Що чекало їх у майбутньому — ніхто й уявити собі не міг. Леопольд тоді добре запам’ятав прощальні слова своєї бабусі: «Я знаю, ти повернешся». Ці слова супроводжували його усі жахливі роки у таборі, вони протидіяли «янголу голоду», що завжди кружляв довкола, і тримали хлопця у житті. Він повернувся додому, та це було повернення в інший світ, не в той, що він пам’ятав і де йому вже не було місця.