АПОСТОЛИ РІДНОЇ МОВИ (24 травня - день слов'янської писемності і культури)
Щорічно 24 травня всі слов’янські країни вшановують пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія.
Понад 11 століть тому православні ченці, брати Кирило та Мефодій, створили слов'янський алфавіт, який отримав назву «кирилиця» за ім’ям молодшого брата Кирила.
В основу слов'янської абетки було покладено грецьку.
"Кирилиця (особливо в її первинному варіанті) – це по суті є грецька абетка лише доповнена низкою нових знаків" (М. Брайчевський). Для передачі звуків, що були в ужитку слов'ян, її довелося значно змінити. Працюючи над створенням абетки, Кирило одночасно почав перекладати з грецької мови на слов'янську Апостол і Євангеліє, богослужбові книги.
Це надзвичайно сприяло виникненню і розвитку слов'янської літературної мови і написанню книг.
Передумови виникнення літератури в нашій країні сформувалися у середині ІХ ст., близько 862 року. Саме тоді була створена писемність, активно розвивались листування та ділова документація. Цьому також сприяло і прийняття у 988 році християнства.
Здобутки рівноапостольних Кирила і Мефодія стали тим культурним підґрунтям, з якого поширилося християнство.
Вшанування пам’яті засновників слов’янської писемності й літератури має давню традицію: у Чехії свято на честь Кирила й Мефодія почали відзначати в 1349 році, у Болгарії – в 1851.
В Україні ім'я Кирила і Мефодія мала перша українська політична організація в Києві – Кирило-Мефодіївське братство (1845–1846), а відзначають свято на державному рівні з 2004 року.
Утверджуймо імідж високоосвіченої української нації та плекаймо неоціненний скарб – нашу мову. Адже лише любов до власної історії, примноження культурної спадщини свого народу є основами морального та духовного розвитку суспільства.
Немає коментарів:
Дописати коментар