Сам згаданий буквально через хвилину вибіг до нас на пляжик. Пригальмував, зробив кілька кроків, вирівнюючи подих і заодно дозволяючи мені себе оглянути.
Темні спортивні штани і повна відсутність хоч якоїсь футболки демонстрували, що вечірні пробіжки він проводить зовсім не даремно. Навіть я, не будучи за своєю природою людиною, відчула бажання помилуватися чіткими об’ємами, а то й помацати... бажано якщо він помовчить. Бо голос «нареченого» був під стать червоним очам його чорного монстра:
– Дейв Лундан?
На відміну від мене, він не мав проблем із розпізнаванням наречених у темряві – а може, навіть і під водою. Яка ховала неабияку частину мого тіла.
– Можу я запитати, що ви тут робите?
– Купаюсь.
– Наскільки мені відомо, з подачею води у ваші кімнати перебоїв немає.
Це іронія або зашкалююча непробивність?
– Наскільки мені відомо, озера там теж немає, – посміхнулася я.
– Вилазьте.
– Але... я без купальника, – по тілу ковзнули несподівані мурашки: в чоловікові, що стояв на березі, відчувалося стільки сили і влади!
(с) Нідейла Нельте, Ерато Нуар «Моя заборонена наречена»

Читати: https://booknet.com/uk/book/-b175249
#книга_lovereadua #цитата_ lovereadua #цитата #Моя_заборонена_наречена #книга
#новинка #фантастика #раб #читай_найкраще #читай_українською #книги_українською #НідейлаНельте #книгаонлайн #читаю_українською #book #книжкова_полиця #український_роман #книга_для_відпочинку #люблючитати #читайкожендень #Нидейла_Нэльте