четвер, 22 січня 2015 р.

Тематична лінійка



                                                                    Як парость виноградної лози, 
                                                                    Плекайте мову. Пильно й ненастанно 
                                                                    Політь бур'ян. Чистіша від сльози 
                                                                    Вона хай буде. Вірно і слухняно 
                                                                    Нехай вона щоразу служить вам, 
                                                                    Хоч і живе своїм живим життям.                                                                                                                  М.Рильський

     У Хорлупівській ЗОШ І-ІІ ст. була проведена тетатична лінійка вчителем української мови та літератури Пахолюк З.М. та бібліотекарем Грудік І.В.

 9 листопада – День української писемності та мови. Першим до нас приходить слово… З колисковою материнською піснею, тихою казкою,доброю ласкою. Які дивні перші слова дитини ,а потім знання словесності поширюються. Дитина спинається на ноги, пізнає світ і нові слова. Світ - мов казка. І пізнаємо ми його за допомогою слова. За допомогою слова відкриваємо таємничість і складність інших наук: географії, історії,біології , фізики, математики… Отже , слово – початок усіх наук. Воно джерело, звідки починається струмок, який ширшає, набирає сили і розливається рікою. Такими словами вчитель української мови та літератури Пахолюк Зоя Михайлівна розпочала тематичну лінійку .Тарасюк Любомир, Слива Ангеліна, Тарасюк Богдана, Терещук Діана прочитали поезію про мову.Протасюк Маріанна, Несмянович Світлана, Бортник Валентина розповіли про створення писемності, історію літописання, а також про розвиток сучасної літературної мови. Я переконана, що немає жодного справжнього українця, який би не був зачарований мелодійністю, душевністю нашої мови, не любив би нашого великого Кобзаря Тараса Григоровича Шевченка, який став основоположником української літературної мови, але сам ніколи не забував її родоначальника Івана Петровича Котляревського.Рідна мово! Ти неповторна, співуча, бо увібрала в себе шум смерек, гомін пшениці,шелест трав, п’янкий запах квітів, переткана червоною калиною, хрещатим барвінком, вишневим цвітом, запашною рутою – м’ятою, ти здатна творити дива.Ти рідна мово, чиста, як роса,Цілюща й невичерпна, як криниця.Святиня наша, гордість і краса,Ти – розуму народного скарбниця!Ніжні, задушевні вірші про мову декламували Демчук Адріана, Кухарчук Богдана, Басюк Олександра і Мілана, Бортнік Ангеліна, Непочатих Камелія, Слушаєва Вікторія, Журавльова Діана, Лихач Ярослава та Грудік Яна – Марія.Кожна людина повинна пам’ятати слова М. Рильського: «Пильно й ненастанно політь бур’ян”, - і робити все для того, щоб наша мова була «чистіша від сльози».


 Мова - це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова - це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова - це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня інтелектуальна і мислительська діяльність народу. (О.Олесь). 




 Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його мова. Ота жива схованка людського духу. Його багата скарбниця, в яку народ складає і своє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування. (П.Мирний). 

Людина, яка втратила свою мову - неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носієм рідної мови. В неї зовсім відмінніша рефлексія і користується вона, за визначенням І.Франка, "верхньою" свідомістю. Себто її підсвідомість унаслідок асиміляції загальмована, притуплена. (П.Мовчан).