четвер, 22 січня 2015 р.

Тематична лінійка до Дня голодомору

width(ширина «Гранітні обеліски, як медузи,
Повзли, повзли і вибилися з сил.
На цвинтарі розстріляних ілюзій
Уже немає місця для могил.
Мільярди вір – зариті у чорнозем,
Мільярди щасть – розвіяні у прах...»
В.Симоненко 


Напередодні Дня пам'яті жертв політичних репресій в школі відбулася тематична лінійка "День пам'яті і жалоби".
Цей день відзначається з 2007 року щорічно . В цей день українці згадують своїх співвітчизників, які загинули внаслідок політичних репресій і засланих у табори.
Лінійку підготували учні 6 -9 класів разом з вчителем молодших класів Тарасюк І.В . Тематичну виставку підготувала  бібліотекар Грудік І.В.
На лінійці лунали вірші та історичні факти про жертви репресій. Вшанували всіх заглиблих хвилиною мовчання.

Мир і злагода — це головне, що нам потрібно сьогодні. Пам'ятаючи про трагедію минулих років, ми з надією дивимося в майбутнє і віримо в нашу державу.


 Страшна картина очі ріже - 
Дитя мале лежить в снігу. 
Воно вже й ворухнутися не може, 
Бо ж холодно надворі. Боже! 
За що цю кару заслужило 
Оте маленьке немовля? 
Чи, може, вкрасти щось успіло, 
Чи ще страшніше що змогло? 
Та ні, то рідна мати кинула його - 
Померла щойно. 
Хоч і накрила рукою малюка, 
Не дасть тепла ніколи вже вона. 
І те мале дитя 
Все плаче та кричить. 
Чи хто його почує, чи хто на поміч 
прибіжить? 
Та ні, ніхто вже не почує, 
Ніхто не прибіжить, 
Бо вже нема нікого... 
Бо тільки смерть навколо них 
кружить.


   Чимало різних лих 
Спіткали наш народ. 
Та найстрашнішим з них 
Був штучний голод 
 

                                                              Не забудеться ніколи 
Те голодне лихо 
Й ті роки, що в Україні 
Люди помирали тихо. 

... забуто про моральність, 
Про людські всі почуття. 
Йдуть до хати енкаведисти 
По чиєсь життя.