Рік за роком іде, рік за роком мина.
Вже не раз і у власній державі
Ми ставали в ланцюг, і не наша вина,
Що були в ньому ланки іржаві.
Не для скептиків злих, не для зайд-волоцюг
Міцно стиснувши серце до серця,
Ми укотре з'єднаємо руки в ланцюг.
Може він хоч тепер не порветься!
За Україну, за її волю!
22 січня українці відзначають важливе національне свято, яке супроводжується урочистостями на державному рівні – День соборності України.
Саме 22 січня 1919 року було проголошено так званий Акт злуки – акт про об’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Соборність була надзвичайно важливою, певною мірою символічною, оскільки об’єднання українських земель було давньою заповітною мрією нашого народу.
Остаточне ухвалення Акту злуки планувалося на засіданні першого українського парламенту, але історія розпорядилася так, що цей парламент так ніколи й не було скликано. Уже за два тижні уряд нової держави під натиском Червоної Армії був змушений залишити спочатку Київ, а потім – і територію України.
Офіційно це свято відзначається лише протягом останніх кількох років, хоча Акт злуки відіграв надзвичайно важливу роль, визначивши на подальше розвиток нашої країни. Це був перший за останні шістсот років рішучий крок нашого народу до об’єднання.
22 січня 2015 року у Хорлупівській ЗОШ І-ІІ ст. була проведена година спілкування.
Сьогодні, після двох десятків років Незалежності, проблема соборності України є, на жаль, не менш актуальною.
Україна... Золота, чарівна сторона. Земля рясно уквітчана, зеленню закосичена. Скільки ніжних поетичних слів придумали люди, щоб висловити гарячу любов до краю, де народилися й живуть!
У глибину століть сягає історія нашого народу. Україна має багате й славне минуле. Вона виплекала Запорозьку Січ, славетну Києво-Могилянську академію. Україна виколисала велетнів сили і духу — таких, як Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Григорій Сковорода, Устим Кармелюк, Юрій Дрогобич, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський... Цей перелік можна продовжити й іменами наших сучасників, які віддали своє життя на Майдані, які відстоюють Україну зараз на Сході, примножують славу нашої Батьківщини.
Благослови і вознеси
Болючу правду України,
Що йде від чистої роси,
Що йде від чистої сльози —
Не тільки смуток і руїни.
...І незнищенність України,
Народе рідний, вознеси!
(Д. Кочугур)
Любіть Україну, як сонце любіть,
Як вітер і трави і води.
В годину щасливу і в радості мить,
Любіть у годину негоди.
Учні переглядають відеокліп " Крик душі" , який підготувала бібліотекар Грудік І.В.
Додаток: відеокліп.
Немає коментарів:
Дописати коментар