Гарні вірші до Дня вишиванки для дітей від 3 до 12 років

День вишиванки – особливе свято в Україні. Воно не має сталої дати, тож відзначається кожного третього четверга в травні. Дорослі й малі українці долучаються до свята, одягаючи вишиванку в садочок, школу, на роботу.

Наш сайт Mamabook підготував велику тематичну підбірку віршиків для діток різних вікових груп.

Вірші для дітей 3-4 років

***
Вишиваю вишиваночку
Я для братика Іваночка.
Вишиваночка у вишеньках,
Ягідками рясно вишита.
В. Гринько

***
На моєму рушничку
Квіти, як у квітничку:
Ружі, сон, лілея біла,
А на мак ще й бджілка сіла.
Г. Мовчан

Вірші про вишиванку для 5-6 років

***
Вишила суничку нитка червоненька,
вишила листочок нитка зелененька.
Вишила садочок, вишила долинку,
Вишила у небі хмарку і хмаринку:
Щоб гуляли тихо, весело обоє
та й учили птахів, як літать по двоє.
Г. Кирпа

***
Квiти розцвiтають
Ось на рукавах,
З iрiю далекого
Повернувся птах –

Дивнi вiзерунки
Сяють, мов живi –
Мама вишивала
Оберiг менi!
Т. Винник

***
Вишиванку вишила синові бабуся,
Я на неї з подивом цілий день дивлюся:
Ну яка ж сорочечка гарна та красива,
Вийшла у бабусі не сорочка – диво!
Л. Виноградова

***
У вишневому садочку
Тоня вишива сорочку.
Вміло нитки підбирає,
Тихо пісеньку співає:
“Ой летіли дикі гуси…” —
Для рідненької матусі.
Гарно доня вишиває,
Сонця промені вплітає.
Н. Любиченко

Віршики для 7-9 років

***
Зроби: вдягнись з самого ранку,
Як небо пахне ще зірками,
Ти в українську вишиванку,
Живими шитими шовками.

Люби свою сорочку шиту,
В ній України вся родина.
Легенду бережи нажиту,
Вона, – як життєдайна днина!
М. Шерник

***
Усе навколо завмирає,
Коли вдягаю вишиванку.
Лиш серце радісно палає,
Мов промінь сонця на світанку.
Коли вдягаю вишиванку,
Немов в любові признаюся
Своїй країні ніжно й палко,
Вдягну і Господу молюся.

***
Мама вишила мені
Квітами сорочку.
Квіти гарні, весняні:
– На, вдягай, синочку!
В нитці – сонце золоте,
Пелюстки багряні,
Ласка мамина цвіте
В тому вишиванні.
Вишиваночку візьму,
Швидко одягнуся,
Підійду і обніму
Я свою матусю.
В. Крищенко

***
Всі хвилини вільні
в нашім домі — спільні.
Батько щось ладнає,
мати вишиває…

І мене вчить мати
також вишивати.
Спершу все для Галі —
для моєї лялі,
потім по стібочку
братові сорочку…

Вишивать навчуся,
як уміє ненька,
вишию з любов’ю
рушничок чудовий
на портрет Шевченка.
М. Хоросницька

Вірші для 10-12 років

***
Мені сорочку мама вишивала,
Неначе долю хрестиком вела,
Щоб лихих стежинок не шукала
І до людей привітною була.
Виконуй доню – мама говорила
Життя закони, істини прості,
Не зраджуй землю, що тебе зростила,
Не залишай нікого у біді.
Н. Май

***
Вишиванка – Вкраїна і доля.
В ній не лише барвиста краса.
В ній боролися предки за волю
І відходили на небеса.
Жито жали і хліб випікали,
І у парі ішли під вінець.
В ній дітей своїх благасловляли
Батько й мати, від щирих сердець.
Вишиванко моя, вишиванко,
Ти- як пісня, у серці моїм.
Одягну тебе в будні і свята,
Щоб любов поселилася в нім.
Т. Строкач

***
Вишиванко моя, вишиванко,
Смерекова вишнева жага,
Ти далеких Карпат полонянка,
Ти Дніпра мов хвиля жива;
Я по світу іду в вишиванці
Аж дивуються ген журавлі,
Хай встрічають в веселій багрянці.
Україна іде по землі.
Г. Булах

***
Вишивала мама синіми нитками, —
зацвіли волошки буйно між житами.
Узяла матуся червоненьку нитку, —
запалали маки у пшениці влітку.
Оберіг-сорочку вишила для сина.
Візерунком стали квіти України:
маки та волошки, мальви біля хати.
Долю для дитини вишивала мати.
Шила-вишивали хрестики зелені, —
зашуміло листя на вербі й калині.
Золотилось сонце у розлогій кроні.
Вишивала долю, наче по долоні.
Оберіг-сорочку вишила для сина.
Л. Вознюк

***
Я рідний край та мову солов’їну
У вишивку свою вплела, в нитки.
Я прославляю рідну Україну,
Яскраві вишиваючи квітки.

Душею я до полотна пристану
Та настелю на ньому краєвид.
Я іншою ніколи вже не стану
Під впливом промайнулих літ.
О. Вишневська

***
Вишиванка — символ Батьківщини,
Дзеркало народної душі,
В колисанці купані хвилини,
Світло і тривоги у вірші.
Вишиванка – дитинча кирпате,
Що квітки звиває в перепліт,
Материнські ласки, усміх тата,
Прадідів пророчий заповіт.
Ю. Лазірко