Вікторія Стасів, студентка Львівської Політехніки, - творча та неординарна натура. Вона пише вірші для дітей українською та англійською мовами, втілює їх у папері, викладає на ютубі... Відтепер наші читачі можуть бачити твори Вікторії на "Малій Сторінці".
Вікторія Стасів
Мої вірші
У кожної львів'янки - Свої забаганки. Хтось малює, вишиває, Хтось танцює і співає. Спорт хтось змалку полюбляє, Хтось вірші й пісні складає. Різні в кожного таланти Цінністю, мов діаманти. Я ж з соломки витинаю І вірші пишу, складаю. Навкруги життя вирує І краса мене чарує. Птахи, звірі і рослини - Ось з соломки вам картини. Витинанки ці чудові Кожен день у мене нові. Буду рада, як мої вірші Припадуть Вам до душі. |
-------------------------
"Руки мамині найтепліші.
Як мені їх не любити?
Ще до року мене вчила
Слово "мама" говорити.
Кожен з нас це пам'ятає
І вшановує віками:
Найтепліші руки можуть
Бути тільки лиш у мами."(Вікторія Стасів)
"В'яжу, в'яжу рукавички,
Для маленької сестрички.
Шию, шию для Мартусі
Гарну ляльку в капелюсі.
А для братика малого
Коня ліплю, мов живого,
Будуть раді малюки,
Будуть гратись залюбки."
(Вікторія Стасів)
"Має білочка синочка:
Довгий хвостик, сині очка.
Залюбки іде до школи,
Не запізниться ніколи.
Мамі він допомагає
І талант до всього має.
Гомонять усі і всюди:
- З білченяти будуть люди.""
(Вікторія Стасів)
"Бабусина пісенька лине,
Сміється, радіє вона,
Як сонце у небі єдине,
Бринить її слово-струна.
А часом з дідусем співають
І линуть пісні поміж хмар.
Від щастя їх очі сіяють
Бо в серці палає ще жар..."
(Вікторія Стасів)
"Ніч приїхала в кареті
У блакитному береті.
У красивих чобітках
По слизьких ішла стежках.
Заглядала у двори,
Хто не спить ще з дітвори.
А маленьких колисала,
Одіяльцем накривала."
(Вікторія Стасів)
Немає коментарів:
Дописати коментар